#ЗПІК Меморіальна дошка Бандері С. А., 1999
/Вул. С. Бандери, 1/
Встановлена на фасаді будинку справа від входу. Автор – ск. А. Басюк.
Бандера Степан Андрійович (01.01.1909, с. Угринів Старий Калуського р-ну – 15.10.1959, м. Мюнхен, Німеччина) – революційний діяч, політик та ідеолог національно-визвольного руху, Герой України (2010). Народився в родині священика УГКЦ о. Андрія Бандери. У 1928–33 рр. навчався на агрономічному відділі Львівської політехніки. Від 1929 – член ОУН, від 1931 – член Крайової Екзекутиви ОУН на Західноукраїнських землях. З кінця 1932 виконує обов’язки Крайового провідника ОУН і командира УВО.
Навесні 1941 на ІІ Надзвичайному Зборі ОУН С. Бандера обраний Головою проводу ОУН (р). Підготував Акт відновлення української державності, проголошений 30.06.1941 у Львові. За відмову скасувати його 05.07.1941 був заарештований ґестапо. Звільнений 27.09.1944 військами союзників.
У повоєнні роки С. Бандера – Голова проводу ОУН та проводу Закордонних частин ОУН. Автор багатьох праць з питань політики й ідеології українського націоналізму. Вбитий аґентом КДБ Б. Сташинським. В 1978 у Мюнхені вийшов друком збірник статей С. Бандери «Перспективи української революції».
Життя Провідника ОУН тісно пов’язане зі Станиславовом. Вперше він побував у місті в січні 1919 разом із батьком, послом до ЗУНР, і був свідком святкування дня Злуки. Для увіковічення пам’яті С. Бандери в 1991 його іменем названо колишню вулицю Куйбишева в Івано-Франківську. У 2009 на Європейській площі відкрито меморіальний комплекс Провідникові ОУН.
Бронзова прямокутна таблиця з барельєфним погруддям С. Бандери розміром 0,6 х 0,4 м вмонтована в центральну частину масивного стилізованого хреста з вкороченими бічними раменами. Внизу на мармуровій таблиці – текст:
«Вулиця названа іменем
головного провідника ОУН Степана Бандери».
Петро Арсенич
Звід пам’яток Івано-Франківської області. Івано-Франківськ і села міської ради. – Кн. 1. Пам’ятки археології, історії та мистецтва. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2016. – С. 3-4.