Південно-західна стіна, 2-а пол. 17 ст.
/Вул. Дністровська/
Зведена як продовження стіни Станиславівської фортеці в ході
будівництва палацу Потоцьких, захищала комплекс із західного боку.
Виявлена влітку 1995 археологами Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею, котрі під час зведення банку «Україна» (зараз Головне державне казначейство України в Івано-Франківській області) проводили охоронні обстеження території біля палацу Потоцьких. Будівельники заклали траншею на відстані 3 м від зовнішнього боку південної мурованої стіни, що оточувала військовий шпиталь, розміщений у колишньому палаці. Викопаний рів проходив у південно-західному куті старих мурованих палацових укріплень у напрямку лінії схід – захід (паралельно до стіни). В ньому на глибині 0,5 м від сучасної поверхні було виявлено цегляно-кам’яне мурування заввишки 0,3 м. У розрізі траншеї (шир. 0,5 м) в одній її стінці простежено цегляну кладку, в протилежній – кам’яну. По дні рову кам’яне мурування чергувалося з цегляним, причому каміння зустрічалося різної конфігурації: рване, рівно тесане та довільної форми. Тесані кам’яні блоки мали одинакову висоту (0,3 м), але різну ширину, що коливалася від 0,47 до 0,95 м. Через незначну глибину траншеї (0,8 м) простежити основу виявлених фундаментів археологам не вдалося. Науковці припускають, що це могла бути одна зі стін
(шир. 1,95 м) перебудованої в кінці 17 ст. фортеці або ж залишки оборонної споруди, датованої часом зведення нового кам’яного палацу Потоцьких.
Івано-франківський археолог Марія Вуянко вважає, що стіна вимурувана одночасно з палацом як своєрідний архітектурно-оборонний комплекс. За технологією будівництва вона подібна до залишків оборонного муру у Фортечному провулку. В обох випадках простежено глиняно-вапняний розчин, що використовувався для скріплення будівельного матеріалу, використано т. зв. пальчату цеглу. Така цегла широко застосовувалась у будівельній практиці 17–18 ст.
У піднятій з глибини землі знайдено фрагмент скляного посуду світло-зеленуватого кольору, на якому проглядалося опукле рельєфне клеймо герба роду Потоцьких (Пилява) та дві букви в латинському написанні – «Й. П.» (Йосиф Потоцький).
Зараз фундаменти та залишки південно-західної стіни Станиславівської фортеці частково закриті пішохідною доріжкою, що веде від ринку до вул. Валової паралельно вул. Дністровській.
Ростислав Гандзюк