#ЗПІК Залізничний вокзал, 1894 (архіт., іст.)
/Вул. Вокзальна, 1/
Зведений у зв’язку з розпочатим улітку 1893 спорудженням залізничної гілки Станиславів – Вороненка, яка мала проходити через м. Надвірну. Місцеві жителі виступали проти її будівництва, оскільки вся земля в місті належала громаді й кожен господар за певну плату міг нею користуватися. Замість забраної території, де люди переважно випасали худобу, австрійський уряд пообіцяв спорудити церкву, але обіцянки своєї так і не виконав.
У спорудженні залізниці взяли участь сотні спеціалістів з Італії, Австрії, Німеччини. Крім того, до роботи залучили багато місцевих жителів та селян з довколишніх сіл.
У 1894 будівничі звели станційне приміщення, поряд з яким встановили збірники для нафтової сировини. Перший поїзд пройшов новозбудованою колією 21 жовтня 1894. Коли він під’їхав, юрби людей з хоругвами прийшли подивитися на диво. Офіційне відкриття залізниці та станції відбулося 19 листопада 1894. На ньому були присутні урядовці з Відня і Львова. Від того дня на лінії Станиславів – Вороненка розпочався рух пасажирських поїздів.
Будівля надвірнянського вокзалу увібрала в себе традиції австрійської «вокзальної» архітектури. Такі маленькі двоповерхові споруди можна побачити в багатьох населених пунктах Івано-Франківської області. З містобудівної точки зору будівля формує відкритий архітектурний простір. З боку міста, очевидно, за традицією, містився майданчик для карет, які поступово були витіснені автомобілями. Навколо розташовувались крамнички та ятки купців, моделюючи функціональне зонування привокзальної території, що зберігається і в наш час.
Будівля складається з трьох різновисоких об’ємів. З центральною прямокутною двоповерховою частиною зблоковані бічні одноповерхові рамена, між якими від перону влаштовано відкриту галерею для пасажирів, накриту односкатним дахом на чавунних декорованих опорах.
Домінування центрального об’єму за розмірами посилює високий напіввальмовий дах.
Планувальна характеристика ґрунтується на симетричному розташуванні основних об’ємів та несиметричному розміщенні внутрішніх приміщень, які за призначенням поділяються на службові й пасажирські. Споруда має сім входів, головний пасажирський влаштовано з боку відкритої галереї.
Декоративне вирішення фасадів обмежується вертикальними смугами рустування наріжників та плоским широким обрамленням вікон і дверей.
У 2011 в будівлі вокзалу проведено ремонтно-реставраційні роботи.
Ростислав Гандзюк, Лариса Поліщук
Джерела та література:
Гандзюк Р. Надвірна. Історичний нарис від найдавніших часів до наших днів. – Івано-Франківськ, 1999. – С. 57-58.
Вокзал. Облікова картка // Архів Надвірнянського районного Бюро технічної інвентаризації.