#ЗПІК Галицький замок, 14 ст.
/ вул. Замкова/
Пам’ятка архітектури національного значення. Розташований на правому березі р. Дністра. Споруджений на місці давньоруського боярського городища. Поєднує в собі елементи старої вежо-стінової та нової бастіонної фортифікацій, утворюючи рідкісний тип вежо-стінової казематованої твердині. Одні історичні джерела приписують будівництво дерев’яно-земляного замку Казимирові Великому, інші стверджують, що оборонну споруду звів волинський воєвода Любарт у 1350–1352 рр. З 1390-х рр. замок став резиденцією галицьких старост. У 1490 р. його безуспішно штурмували селянські загони під проводом Мухи, у 1649 р. був захоплений військами Б. Хмельницького. У 1658 р. перебудову фортеці провів галицький староста А. Потоцький, план реконструкції розробив військовий інженер Ф. Корасіні.
У замку розміщувалися каплиця св. Катерини, міські архіви та адміністративні заклади, зокрема приміщення суду й канцелярія, у замкових казематах була в’язниця. У 1676 р. твердиню зруйнувала татаро-турецька армія під командуванням Ібрагіма-паші. Згодом замок відбудували, але він втратив своє оборонне значення і запустів. У 1795 р., згідно з розпорядженням губернатора, частину вцілілих мурів розібрали, їх використали для спорудження житлових будівель у центральній частині Галича. У 2007 р. відбудовано Шляхетську вежу і фрагмент південної оборонної стіни з бійницями.
Міста і села Галицького району: історія, пам’ятки, особистості. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 183-227.
