Вокзал, поч. 1930-х рр. (архіт., іст.)
/Вул. Привокзальна, 4/
Дільниця Гориш, у південно-західній частині Делятина. Архітектор Тадеуш Ковальський.
Будівля вокзалу є втіленням засад польського народного стилю – дворкового, який є різновидом класицизуючого модернізму і був перенесений на терени Гуцульщини з політично-пропагандистських мотивів. Характерними ознаками того стилю є класицистична тричастинна будова об’ємно-просторової структури будинку, притаманна палацовій архітектурі, портали головних фасадів зі спрощеними стилізованими колонами, високий дах, дахові вікна з лучковими сандриками асоціюються з періодом бароко.
Будинок двоповерховий, тричастинний, цегляний з високим дахом. Центральний об’єм – ризаліт значно виступає з площин стін обох фасадів, масивніший за бічні ризаліти, акцентований горизонтальним аттиком і високим дахом з вікном типу «кажан» на осі симетрії фасаду з боку колії. Менші, бічні об’єми фланковані виступаючими ризалітами. Вікна мають різну форму (прямокутну і квадратну) і вміщені у один ряд. У вікнах ризаліту другого поверху збережені автентичні діагональні переплетення.
Внаслідок ремонту останніх років втрачено автентичну покрівлю даху, яка відігравала чи не найважливішу роль у ідентифікації цієї цінної історичної споруди. Змінено також і характерний нахил і конфігурацію даху ризалітів.
Вокзал є яскравим прикладом регіоналізму у тогочасному громадському будівництві.
Лариса Полішук
Джерела та література:
Czubiński J. Przykłady modernizmu w murowanej architekturze uzdrowiskowej miejscowości Worochta i Tatarów na Huculszczyźnie – zarys problematyki. Teka Kom. Arch. Urb. Stud. Krajobr. // OL. PAN. 2008. – А. 174–195.
Poświęcenie nowego dworca kolejowego w Tatarowie. – Stanisławów , 1932. – 22 сzerwca.